Шевченко Т. Гайдамаки

Розділ створено за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження"

 

Розмір: 363.3 Kb

Матеріал надано користувачем: Irina Skakun (shinigamnaya1)

Опис


Поема розпочинається лірично—філософським відступом—посвятою. 

Автор розмірковує над плином життя, над вічними змінами в природі і людському суспільстві: «Все йде, все минає — і краю немає...» Вічними є лише волелюбні прагнення народу. А виразниками цих прагнень стали гайдамаки. Поет знає, що його поетичні рядки будуть вороже зустрінуті реакційними письменниками, які вважають: 

«Коли хочеш грошей,

Та ще й слави, того дива,

Співай про Матрьошу,

Про Парашу, радость нашу,

Султан, паркет, шпори,—

От де слава!!!» 

У поета — інша слава, інші цінності. Він згадує про часи козацької волі, про славне минуле України. Кругом нього стали його «діти» — породжені поетичною уявою образи твору — гайдамаки. Він радить їм летіти з чужини в Україну, не цуратися мови, якою мати пісень співала, не цуратися своєї історії. Поет просить благословення для них у свого «щирого батька» (Василя Івановича Григоровича, якому присвячено поему).

Читати (текст)

Читати (коментарі)

Файли


Гайдамаки - коментарі.txt txt (241.5 Kb)

Гайдамаки - текст.txt txt (121.8 Kb)

Подібні твори


Коментарі